Тарас Шевченко у сприйнятті сучасного українця

  Будь – яка людина є історія, не схожа ні на яку іншу

(Карлейль)

Він жив більше ніж півтора сторіччя тому, але його ім’я і досі не сходить з вуст не лише літераторів і критиків, а й пересічних громадян. Вірний син своєї Батьківщини, справжній патріот, поет-правдолюбець, Великий Кобзар – Тарас Григорович Шевченко. Яким є його особистість у сприйнятті справжнього українця?

Він стоїть на Чернечій горі… Спостерігає небо. Дивиться на неньку Україну, якій віддав усі свої думки і почуття, поривання. Поет спостерігає все, що діється навкруги. Здається, ніщо не здатне промайнути повз його суворий погляд. Таким суворим та мовчазним запам’ятав його народ. Він для народу жив, боровся за його життя, писав народ, бо сам з народу був. Це геніальний поет і художник, сильна людина з глибоким і проникливим поглядом, істинний патріот.

На жаль, він пішов. Пішов занадто рано, але його гордий, український дух залишатиметься з нами назавжди. Він був з нами, страждав, коли ми рвали кайдани задля своєї незалежності, жив кожної хвилини задля України. Ми здобули незалежність і зараз нам потрібна його підтримка і порада. Його такі дорогі, безцінні слова, його відповідь із тих глибоких небесних висот доносить до нас дикий український вітер, що пахне Дніпром, степовими гнучкими травами і осіннім листям.

Помер фізично, а духовно залишився жити. В думках, душі, у серці…ідеалом української людини, справжнього патріота.

Його повчальні слова назавжди вкарбувалися у незнищенну пам'ять народу, наука не втратить актуальність, постать не старітиме, повчання життю будуть линути до наших сердець, де вже давно горить свічка Шевченкового слова.

Його слова пам’ятає небо - вічний і правдивий свідок усіх подій. Ми споглядаємо мирне та чисте небо, де як промінчик сонця світить вогнем постать видатного українця – Тараса Григоровича Шевченка.